«Біле ікло» це роман про період «золотої лихоманки» у Північній Америці. Джек Лондон добре знав цю тему, тому що сам намагався відшукати золото на суворій півночі. 
У романі дуже реалістично описується природа Аляски, особливості життя індіанців, а також  прагнення та побут людей із блідою шкірою. Але основною цінністю цього, перевіренного часом бестселлера, є опис життя очами полувовка, якому люди дали ім'я Біле ікло. Від самого народження він почав стикатися із жорстокістю. А далі, для того щоби просто вижити, йому доводилось ставати все більше й більше вовком. Напевно, навіть більш лютим, ніж у дикий природі. Тому що так вимагали люди, яких Біле ікло вважав практично богами. І він так би й помер (після бійки з бульдогом) у переконанні, що цей світ має дуже мало доброго. 
Але на його щастя доля послала йому турботливого господаря, людей, яких він по-своєму полюбив та, навіть, собаку-дружину й дітей-песенят.