«Степові обрії» Людмили Коваленко — жіночий, урбаністичний, соціально-побутовий, реалістичний і автобіографічний роман про жінок з української і грецько-української родини в Маріуполі. Це історія з дуже затишним і теплим побутовим колоритом, своєрідне українське хюґе зі вкрапленням соціально-історичних, а подекуди соціально-політичних подій, які, проте, не затіняють приватної історії становлення жіночої особистості у стосунках з чоловіками. Любовно-побутові мотиви й сюжети доповнює дотепний контекст українсько-грецьких, українсько-єврейських, українсько-російських відносин, місцевий колорит Маріуполя й околиць, повсякденність і традиції українського Приазов’я.
 
Модерна українська література про жіночу долю
 
Роман «Степові обрії» — життєва історія і, як саме життя, він гіркий і болісний, зворушливий і ніжний, сповнений драматичних поворотів, але зі щасливим фіналом. Авторка фокусується на образах жіноцтва, розповідаючи про життя, кохання і долю головної та другорядних героїнь. Її персонажки зіштовхуються з гендерною й соціальною нерівністю, опиняються в епіцентрі політичних конфліктів, їх змушують знати «своє місце» і покірно виконувати сімейні обов’язки. У цих обставинах їм треба зберегти внутрішню цілісність, адже тільки так можна досягти особистого щастя. Авторський стиль Людмили Коваленко легкий і дотепний, вона вміє приправити текст дрібкою гумору, іронії і навіть сарказму.